- консонуючий
- -а, -е.Дієприкм. акт. теп. ч. до консонувати. Консонуючі звуки.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
консонуючий
Смотреть что такое "консонуючий" в других словарях:
розв'язання — я, с. 1) Дія за знач. розв язати, розв язувати. 2) муз. Перехід нестійкого звука ладу до стійкого або відносно стійкого на основі ладового тяжіння. || Перехід дисонуючого інтервалу або акорду у консонуючий … Український тлумачний словник
