консонуючий

консонуючий
-а, -е.
Дієприкм. акт. теп. ч. до консонувати. Консонуючі звуки.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужен реферат?

Смотреть что такое "консонуючий" в других словарях:

  • розв'язання — я, с. 1) Дія за знач. розв язати, розв язувати. 2) муз. Перехід нестійкого звука ладу до стійкого або відносно стійкого на основі ладового тяжіння. || Перехід дисонуючого інтервалу або акорду у консонуючий …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»